Непереносимість глютену: причини та корисні поради

Непереносимість глютену – це стан, який викликає чимало дискусій та питань серед споживачів та медичних спеціалістів. Глютен – білок, що міститься в пшениці, житі, ячмені та інших злаках, може спричиняти негативні реакції в організмі деяких людей. Від легкої чутливості до серйозних захворювань – спектр реакцій на глютен може бути дуже широким. Важливість розуміння цього стану полягає у здатності правильно ідентифікувати симптоми та визначити ефективні методи діагностики, лікування та профілактики, щоб забезпечити якісне та безпечне життя для тих, хто стикається з цією проблемою.

Причини виникнення

Непереносимість глютену виникає внаслідок різних факторів, до яких належать:

• Генетична схильність. Однією з основних причин непереносимості глютену є генетична схильність, зокрема, наявність певних генетичних маркерів, які збільшують ризик розвитку целіакії. Це аутоімунне захворювання, при якому імунна система помилково атакує власні тканини кишечника у відповідь на споживання глютену.
• Порушення травлення. Неправильна робота травної системи може спричинити непереносимість глютену. Це може бути пов'язано з недостатністю ферментів, що розщеплюють глютен, або з порушенням мікрофлори кишечника, що впливає на здатність організму ефективно переробляти глютеновмісні продукти.
• Чутливість до клейковини. Чутливість до глютену без розвитку целіакії або алергії на глютен також є причиною непереносимості. Цей стан, відомий як нецеліакійна глютенова чутливість, характеризується рядом симптомів, які зникають після виключення глютену з раціону, без імунологічних або аутоімунних маркерів, характерних для целіакії.
• Зовнішні фактори. Окрім внутрішніх причин, таких як генетика чи стан травної системи, на розвиток непереносимості глютену можуть впливати і зовнішні фактори, включаючи дієту, стиль життя та екологічні умови, що сприяють змінам в мікрофлорі кишечника або впливають на імунну систему.

Розуміння причин непереносимості глютену дозволяє пацієнтам і лікарям розробити індивідуальну дієту та план лікування, спрямований на покращення якості життя та зменшення симптомів, пов’язаних із споживанням глютену.

Симптоми

Непереносимість глютену не є окремим захворюванням і може проявлятися різними симптомами, які іноді ускладнюють діагностику. Ось деякі з найпоширеніших симптомів:

1. Біль в животі. Цей симптом є одним з найпоширеніших серед людей з непереносимістю глютену. Біль може варіюватися від легкого дискомфорту до сильних спазмів, що часто супроводжуються відчуттям тяжкості і здуття живота. Такі прояви можуть значно знижувати якість життя, впливаючи на щоденну активність і загальний стан здоров'я.
2. Здуття живота. Здуття є ще одним частим симптомом, що вказує на непереносимість глютену. Цей стан характеризується надмірним накопиченням газів у кишечнику, що призводить до відчуття розпирання і дискомфорту в області живота.
3. Діарея або запор. Непереносимість глютену може впливати на регулярність і консистенцію випорожнень. Деякі люди можуть відчувати часті епізоди діареї, що призводить до втрати води і електролітів, тоді як інші страждають від запорів, що може спричинити дискомфорт і біль в животі.
4. Втома. Хронічна втома та зниження рівня енергії є типовими скаргами серед осіб з непереносимістю глютену. Це може бути пов'язано з погіршенням засвоєння поживних речовин через ураження слизової кишечника, що веде до нестачі вітамінів, мінералів та інших життєво важливих елементів.
5. Висипання на шкірі. Деякі люди з непереносимістю глютену можуть помічати шкірні реакції, такі як екзема або герпетиформний дерматит. Ці висипання зазвичай сверблять, можуть бути болючими та призводити до утворення пухирців або червоних плям на шкірі.

Важливо підкреслити, що подібні симптоми можуть бути спричинені й іншими медичними станами, тому для точного діагностування та визначення відповідного лікування необхідна консультація з лікарем.

Види

Розрізняють декілька видів реакцій на глютен, кожен з яких має свої особливості в проявах, діагностиці та лікуванні:

• Целіакія є аутоімунним захворюванням, при якому вживання глютену викликає запалення та пошкодження слизової оболонки тонкого кишечника. Це призводить до мальабсорбції поживних речовин, втрати ваги, болю в животі, здуття та інших симптомів. Целіакія діагностується за допомогою аналізу крові на антитіла та біопсії тонкого кишечника.
• Алергія на глютен характеризується імунною реакцією, що проявляється через алергічні симптоми, такі як висип, набряк, проблеми з диханням або анафілаксія, незабаром після вживання продуктів з глютеном. Для діагностики використовуються алергологічні тести.
• Нецеліакійна глютенова чутливість описує стан, при якому споживання глютену викликає симптоми, схожі на целіакію, але без аутоімунного запалення слизової оболонки кишечника та алергічних реакцій. Діагностика цього стану включає виключення целіакії та алергії на глютен та оцінку змін у симптомах після виключення глютену з раціону.

Розуміння відмінностей між цими станами є ключовим для забезпечення адекватного лікування та підтримки якості життя пацієнтів.

Діагностика

Діагностика глютенової непереносимості є критично важливою для запобігання потенційно серйозних наслідків для здоров'я, таких як целіакія, аутоімунне захворювання, що вражає тонку кишку. Встановлення точного діагнозу вимагає комплексного підходу та використання декількох видів обстежень:

1. Аналіз крові на антитіла. Одним із перших етапів діагностики є проведення аналізу крові, спрямованого на виявлення антитіл, які зазвичай з'являються у відповідь на споживання глютену у людей з целіакією. Підвищені рівні антитіл, таких як антитіла до тканинної трансглутамінази (tTG), можуть вказувати на наявність целіакії.
2. Біопсія тонкої кишки. Якщо результати аналізу крові підтверджують підозру на целіакію, наступним кроком зазвичай є проведення біопсії тонкої кишки. Під час цієї процедури відбирається невеликий зразок тканини кишечника для мікроскопічного дослідження, яке може підтвердити атрофію ворсинок – характерну ознаку целіакії.
3. Генетичні тести. Ці тести використовуються для визначення наявності генетичних маркерів, асоційованих з підвищеним ризиком розвитку целіакії, таких як HLA-DQ2 та HLA-DQ8. Хоча наявність цих маркерів сама по собі не підтверджує діагноз, їх відсутність може майже напевно виключити целіакію.

Комплексне використання цих діагностичних методів дозволяє точно встановити діагноз та відповідно підібрати лікування. Важливо зазначити, що при підозрі на несприйняття глютену не слід припиняти споживання продуктів, що містять глютен, до повного завершення діагностичного процесу, оскільки це може призвести до отримання хибних результатів обстеження.

Лікування

Лікування непереносимості глютену має бути комплексним і спрямованим на зниження симптомів та покращення якості життя пацієнта:

• Безглютенова дієта. Це основний метод лікування, що вимагає виключення з раціону всіх продуктів, що містять глютен. Безглютенова дієта передбачає відмову від пшениці, ячменю, жита та продуктів, що їх містять, таких як хліб, макаронні вироби, печиво та багато інших. Важливо також уникати харчових продуктів з «прихованим» глютеном, який може міститися в соусах, напівфабрикатах, деяких видах ковбас та інших оброблених продуктах. Суворе дотримання безглютенової дієти допомагає усунути симптоми та відновити пошкоджені ділянки кишечника.
• Ензимні добавки. Додатковим методом лікування можуть стати ензимні добавки, які призначаються для полегшення перетравлення глютена. Ці добавки містять ферменти, що розщеплюють глютен у травному тракті, знижуючи тим самим його негативний вплив на організм. Важливо зазначити, що такі добавки не можуть вважатися повноцінною альтернативою безглютеновій дієті, але можуть бути корисними в окремих випадках, наприклад, при випадковому споживанні глютену.
• Корекція нутрієнтного статусу. Через пошкодження кишечника внаслідок непереносимості глютена, у пацієнтів часто розвиваються дефіцити певних нутрієнтів, особливо заліза, кальцію, вітаміну D, фолієвої кислоти та вітамінів групи B. Лікування передбачає корекцію цих дефіцитів за допомогою збалансованого харчування та прийому вітамінно-мінеральних комплексів. Підбір конкретних добавок і корекція дієти мають здійснюватися під наглядом лікаря.

Регулярний медичний огляд та індивідуальний підхід до кожного пацієнта є ключовими для досягнення стабілізації стану та покращення якості життя.

Дієта

Дієта при непереносимості глютену, також відома як безглютенова дієта, є одним з основних методів лікування цього стану. Основна мета дієти – повне виключення глютену з раціону, що допомагає запобігти симптомам непереносимості та сприяє загоєнню кишечника.

Продукти, яких слід уникати

Щоб уникнути негативного впливу на здоров'я, дуже важливо знати, які продукти містять глютен. Ось список таких продуктів:

• Продукти з пшениці, ячменю, жита: хліб, макаронні вироби, крупи, печиво, тістечка, більшість каш та інші продукти, що містять ці злаки.
• Прихований глютен: соуси (включаючи соєвий соус), заправки для салатів, маринади, деякі види ковбасних виробів та напівфабрикатів, пиво та інші продукти, де глютен може використовуватися як загущувач або ароматизатор.

Рекомендовані продукти

Нижче наведений список продуктів, які є безпечними та можуть бути включені в раціон:

• Фрукти та овочі: всі види свіжих фруктів та овочів є безпечними.
• Безглютенові злаки: кукурудза, рис, гречка, кіноа, амарант та інші.
• М'ясо та риба: натуральне м'ясо та риба без паніровки або маринадів, які можуть містити глютен.
• Молочні продукти: молоко, сир, йогурт, масло – переважно в натуральному вигляді без добавок.
• Яйця: у будь-якому вигляді.
• Бобові: квасоля, сочевиця, нут та інші види бобових.
• Олії та жири: рослинні олії, вершкове масло.

На початку може здатися, що дотримання безглютенової дієти – це складне завдання, але з часом воно стає все більш простим і може значно полегшити життя людей з непереносимістю глютену.

Профілактика

Профілактика непереносимості глютену включає низку заходів, спрямованих на раннє виявлення симптомів і факторів ризику з метою своєчасного вжиття необхідних корекційних заходів. Основні аспекти профілактики включають:

1. Здорове харчування. Включення в раціон продуктів, багатих на вітаміни, мінерали та клітковину, і зведення до мінімуму споживання обробленої їжі з високим вмістом глютену може знизити ризик непереносимості глютену.
2. Виявлення симптомів чутливості до глютену. Своєчасне виявлення симптомів, таких як біль у животі, діарея, втома, анемія та втрата ваги без видимих причин, є ключовим для раннього діагностування та запобігання розвитку непереносимості глютену.
3. Регулярні медичні огляди. Регулярне спостереження у лікаря та проведення необхідних аналізів може допомогти вчасно виявити непереносимість глютену та інші супутні захворювання.
4. Освіта та інформаційна робота. Підвищення обізнаності про непереносимість глютену, її симптоми та наслідки може сприяти більш уважному ставленню до власного здоров'я та харчових звичок.
5. Адаптація дієти. При виявленні чутливості до глютену важливо коригувати дієту, виключаючи продукти, що містять глютен, та замінюючи їх на безпечні альтернативи, щоб знизити симптоми та попередити розвиток ускладнень.

Профілактика непереносимості глютену є важливою частиною здорового способу життя для людей із ризиком розвитку цього захворювання. Завжди звертайтеся до лікаря, якщо ви вважаєте, що у вас є симптоми цього стану.

Для проведення своєчасної терапії ви можете придбати онлайн препарати для покращення перетравлення глютену за приємними цінами на офіційному сайті мережі аптек «Бажаємо здоров'я». Пам'ятайте, що краще утриматись від самолікування, оскільки це може мати негативні наслідки для Вашого здоров'я. Завжди рекомендується консультуватися з лікарем, перш ніж купувати будь-які медичні препарати чи засоби.